понедельник, 27 апреля 2015
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Не дави на тормоз, когда видишь меня.
Если бы не ты, я бы в жизни не нажала на газ.
И такой простой гитарной мелодией все лилось.
И так устало жила.
И думала что вот все, финал.
Что от всего подобного ушла.
Ну не могу когда смотришь и не смотришь на меня.
За что на моей встречке фарами цвет твоих глаз?
Если бы не ты, я бы в жизни не нажала на газ.
И такой простой гитарной мелодией все лилось.
И так устало жила.
И думала что вот все, финал.
Что от всего подобного ушла.
Ну не могу когда смотришь и не смотришь на меня.
За что на моей встречке фарами цвет твоих глаз?
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Танцювати по полю зі шкла..
Це то шо я роблю..
Це то шо я люблю..
Це то, шо мій кіт вже ненавидить.
А найпрекрасніше те, що кота нема.
Але є.
Але не тут.
Може десь.
А поки..
Поки я не відчуваю власного ліжка під власною спиною і лежу наче в космосі просто неба над відкритим простором.
Космос доторків до тіла.
Космос шелесту грошей.
Нікому до тебе жодного діла.
Жоден поганий і жоден хороший.
А я би хотіла просто боятись.
Боятись, і не морочити голову.
Стрибати з неба в море.
З раю тянути руку до дна.
Тяжко. Мов. Рибі. Я плачу.
Теж зі сміху.
Розривай мене. Давай.
Я на колінах. Добивай.
На свою втіху.
Це то шо я роблю..
Це то шо я люблю..
Це то, шо мій кіт вже ненавидить.
А найпрекрасніше те, що кота нема.
Але є.
Але не тут.
Може десь.
А поки..
Поки я не відчуваю власного ліжка під власною спиною і лежу наче в космосі просто неба над відкритим простором.
Космос доторків до тіла.
Космос шелесту грошей.
Нікому до тебе жодного діла.
Жоден поганий і жоден хороший.
А я би хотіла просто боятись.
Боятись, і не морочити голову.
Стрибати з неба в море.
З раю тянути руку до дна.
Тяжко. Мов. Рибі. Я плачу.
Теж зі сміху.
Розривай мене. Давай.
Я на колінах. Добивай.
На свою втіху.
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Заварить тебе кофе?
Или свежую чашку сна?
Рука к руке и в животе перестрелки оленей.
Сумасшедшие.
Музыка. Строчки. Слух. Зрение. Зачем? Какой смысл?
Искать тебя в толпе или замирать, проезжая Те Остановки.
Знать бы за что..
Улиткой приползти к тебе. И оставить свой дом со своих плечей тебе.
Заварила.
Но не кофе.
Прости.
Или свежую чашку сна?
Рука к руке и в животе перестрелки оленей.
Сумасшедшие.
Музыка. Строчки. Слух. Зрение. Зачем? Какой смысл?
Искать тебя в толпе или замирать, проезжая Те Остановки.
Знать бы за что..
Улиткой приползти к тебе. И оставить свой дом со своих плечей тебе.
Заварила.
Но не кофе.
Прости.
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Заварить тебе кофе?
Или свежую чашку сна?
Рука к руке и в животе перестрелки оленей.
Сумасшедшие.
Музыка. Строчки. Слух. Зрение. Зачем? Какой смысл?
Искать тебя в толпе или замирать, проезжая Те Остановки.
Знать бы за что..
Улиткой приползти к тебе. И оставить свой дом со своих плечей тебе.
Заварила.
Но не кофе.
Прости.
Или свежую чашку сна?
Рука к руке и в животе перестрелки оленей.
Сумасшедшие.
Музыка. Строчки. Слух. Зрение. Зачем? Какой смысл?
Искать тебя в толпе или замирать, проезжая Те Остановки.
Знать бы за что..
Улиткой приползти к тебе. И оставить свой дом со своих плечей тебе.
Заварила.
Но не кофе.
Прости.
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Мені без тебе ніяк.
Обривається до дідька шлях.
Я твоя остання хвилина.
Стріляйся.
Не важко.
Лезом розпороти рота.
Розбурхувати розвороти.
Я твоя дитина єдина.
Байстрючка.
Нещастя.
Твоі ноти. Мої маразми.
А жию аби дочекатись спільного з тобою оргазму.
Порпатись в кривавих мозкових приливах.
І наівно сяяти очима.
Такими як в ляльки.
Останні акорди лунають наскрізно.
Нас зводить докупи та ми не покірні.
Я наче остання скотина.
Скотилась.
Пробачте.
Обривається до дідька шлях.
Я твоя остання хвилина.
Стріляйся.
Не важко.
Лезом розпороти рота.
Розбурхувати розвороти.
Я твоя дитина єдина.
Байстрючка.
Нещастя.
Твоі ноти. Мої маразми.
А жию аби дочекатись спільного з тобою оргазму.
Порпатись в кривавих мозкових приливах.
І наівно сяяти очима.
Такими як в ляльки.
Останні акорди лунають наскрізно.
Нас зводить докупи та ми не покірні.
Я наче остання скотина.
Скотилась.
Пробачте.
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Кульгава невданна поетка.
Глибинно заникана гниль шмати і напоказ товарна елітна етикетка.
П'яний розум і тверезий язик.
Хто давно знає - ше давніше звик.
Ім'я княгині на тілі креветки.
Вогка білизна й сухий закон тихого болота.
Голос шо сам забажав замовкнути, бо соромно за самого себе.
Не почути справжнє щастя чи справжню турботу.
Комусь остогидла. А комусь ще й направду треба.
Рівна чотка дорога до серця. А ше є коротка, десь туди, десь між ніг.
Чи то всьо продумано, чи то просто збіг,
Що ціна таким людям - найдзвінкіші монетки.
Втоплюсь в морі ваших очей. За дякую. Швидко.
Розіллю себе по ваших скянках. Впаду вам на щастя. (я ж зірка)
Ми всі помремо як ідеі про правду, бо полюбим нікого і всіх.
Ми танем від спеки котра налипа на відсутні серця наче сніг.
Даремно живе на цім світі кожна поетка.
Надто цінне нутро. Але валюта - етикетка.
Глибинно заникана гниль шмати і напоказ товарна елітна етикетка.
П'яний розум і тверезий язик.
Хто давно знає - ше давніше звик.
Ім'я княгині на тілі креветки.
Вогка білизна й сухий закон тихого болота.
Голос шо сам забажав замовкнути, бо соромно за самого себе.
Не почути справжнє щастя чи справжню турботу.
Комусь остогидла. А комусь ще й направду треба.
Рівна чотка дорога до серця. А ше є коротка, десь туди, десь між ніг.
Чи то всьо продумано, чи то просто збіг,
Що ціна таким людям - найдзвінкіші монетки.
Втоплюсь в морі ваших очей. За дякую. Швидко.
Розіллю себе по ваших скянках. Впаду вам на щастя. (я ж зірка)
Ми всі помремо як ідеі про правду, бо полюбим нікого і всіх.
Ми танем від спеки котра налипа на відсутні серця наче сніг.
Даремно живе на цім світі кожна поетка.
Надто цінне нутро. Але валюта - етикетка.
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Болиш.
Наскрізно.
Вию.
Та твої руки не будуть моїми.
Нотами пограємось, в текстах поморозимось.
Ти револьвером пав із божих рук на мою підлогу.
Хочу. Люблю. Прагну.
Кричу.
Наскрізно.
Вию.
Наскрізно.
Вию.
Та твої руки не будуть моїми.
Нотами пограємось, в текстах поморозимось.
Ти револьвером пав із божих рук на мою підлогу.
Хочу. Люблю. Прагну.
Кричу.
Наскрізно.
Вию.
воскресенье, 12 апреля 2015
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Я розповіла б тобі..
Як місто в моїй голові
Солодко тане вночі,
Голосно зірками кричить
І повзе цілунками до твоєї руки..
Я розповіла б тобі..
Як вітер вночі пробиває наскрізь і зчитує твій найпотаємніший штрихкод..
Я розповіла б тобі..
Про вогні тринадцяти морів..
Що за щирістю люди не ліпші щурів..
А сама віддалятиму мить,
Коли зізнаюсь в найщирішому сама собі..
Що ти - всі мої сни, слова.. Ти - моя тиша крику й кілограми похованих нот..
Як місто в моїй голові
Солодко тане вночі,
Голосно зірками кричить
І повзе цілунками до твоєї руки..
Я розповіла б тобі..
Як вітер вночі пробиває наскрізь і зчитує твій найпотаємніший штрихкод..
Я розповіла б тобі..
Про вогні тринадцяти морів..
Що за щирістю люди не ліпші щурів..
А сама віддалятиму мить,
Коли зізнаюсь в найщирішому сама собі..
Що ти - всі мої сни, слова.. Ти - моя тиша крику й кілограми похованих нот..
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Я хочу говорить с тобой
О том, что есть вне города..
О том, что хочу врываться в небо
И сходить с поезда..
Я хочу рассказать тебе..
О том, как нежно ветер
Смывает с сердца злость..
О том, как свобода прощает,
О том, как идти по воде
Можно среди людей,
Можно во сне, и везде, и нигде..
Я хочу рассказать тебе..
О том, какая музыка меня лечит..
И подарить тебе взглядом..
..пару нот..
О том, что есть вне города..
О том, что хочу врываться в небо
И сходить с поезда..
Я хочу рассказать тебе..
О том, как нежно ветер
Смывает с сердца злость..
О том, как свобода прощает,
О том, как идти по воде
Можно среди людей,
Можно во сне, и везде, и нигде..
Я хочу рассказать тебе..
О том, какая музыка меня лечит..
И подарить тебе взглядом..
..пару нот..
четверг, 09 апреля 2015
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Виливати з себе кров'ю
Все, що загнане у стіну
Все, що я зову тобою,
Все, що змінно-непостійне..
Загорнути килимами,
Закотити понад небо,
Закотити між морями,
Пролунать, як звін монеток..
Розливати шепіт крику
І літать вночі на ліжку,
Звінко танути, мов скрипка
І карать себе за ніжність..
Розривати льон на грудях
І упасти долу в смерть..
Пролунати, щоб почуло
Все, але ні в ніч, ні в день..
Все, що загнане у стіну
Все, що я зову тобою,
Все, що змінно-непостійне..
Загорнути килимами,
Закотити понад небо,
Закотити між морями,
Пролунать, як звін монеток..
Розливати шепіт крику
І літать вночі на ліжку,
Звінко танути, мов скрипка
І карать себе за ніжність..
Розривати льон на грудях
І упасти долу в смерть..
Пролунати, щоб почуло
Все, але ні в ніч, ні в день..
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
шукаю власні вдалі рядки
якшо вирішите допомогти ставим тут коменти й в себе хештеги #byNR #відNR #листопадні_думки #капли_ноябрьского_ума
якшо вирішите допомогти ставим тут коменти й в себе хештеги #byNR #відNR #листопадні_думки #капли_ноябрьского_ума
среда, 29 октября 2014
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Такое чувство, что моя осень
растерялась среди чужих небес..
Приходящие-уходящие гости,
сны, стрессы, секс..
Губами тушить огонь чьей-то злости -
мой коронный по жизни рецепт..
Мешать напитки, краски, людям
и бояться сказать "Нет"..
Быть скучной, бояться быть нужной
и сбежать, не услышав ответ..
Я не решаюсь, даже если можно..
Кажется, что дойдя до книги моей кармы боги ушли на обед..
растерялась среди чужих небес..
Приходящие-уходящие гости,
сны, стрессы, секс..
Губами тушить огонь чьей-то злости -
мой коронный по жизни рецепт..
Мешать напитки, краски, людям
и бояться сказать "Нет"..
Быть скучной, бояться быть нужной
и сбежать, не услышав ответ..
Я не решаюсь, даже если можно..
Кажется, что дойдя до книги моей кармы боги ушли на обед..
четверг, 02 октября 2014
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Він був Той, в чиїх очах живе дитячий страх.
Той, чий голос надає живу надію.
Він Той, хто по життю блукав неначе уві снах.
У закривавлених руках беріг Він мрію.
Він був Той, чиє хрипле дихання розривало повітря бритвою.
Той, чиї казки не лишали шансу не вірити.
Він Той, чия душа лишалась замкненою, але відритою.
Очі Його в дитинстві і старості були ті самі, якщо їх звірити.
Він є Той, чиє слово для мільйонів було найкращим вином.
Той, чиї пальці по клавішах народжували рядки вічноживих нот..
Той, чий голос надає живу надію.
Він Той, хто по життю блукав неначе уві снах.
У закривавлених руках беріг Він мрію.
Він був Той, чиє хрипле дихання розривало повітря бритвою.
Той, чиї казки не лишали шансу не вірити.
Він Той, чия душа лишалась замкненою, але відритою.
Очі Його в дитинстві і старості були ті самі, якщо їх звірити.
Він є Той, чиє слово для мільйонів було найкращим вином.
Той, чиї пальці по клавішах народжували рядки вічноживих нот..
суббота, 27 сентября 2014
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Червоним лаком фарбую нігті..
Рахую секунди до нової миті..
Коліна душі до крові розбиті..
Сльози вчорашні надовго забуті..
Люблю мріяти по рок-н-роллу..
Зранку п`ю каву, намолюю долю..
Відстоюю власні інтереси перед власним відображенням..
Розливаюсь в підземних водах на небесні вогні ображена..
І мені все одно, що там було вчора втрачено..
Я почую лиш те, що мною ж і було сказано..
Всихає в душу ацетон..
Вливаю в натовп моветон..
А в новий ранок старе вино..
А в нову одежину душі старих помилок шовк..
Новий самотній вдих замість одночасних двох..
Згадую як лився мого тіла цукор до твоїх губ..
Червоним мереживом душі закриті..
Рахую секунди.. крізь лік летять миті..
Рахую секунди до нової миті..
Коліна душі до крові розбиті..
Сльози вчорашні надовго забуті..
Люблю мріяти по рок-н-роллу..
Зранку п`ю каву, намолюю долю..
Відстоюю власні інтереси перед власним відображенням..
Розливаюсь в підземних водах на небесні вогні ображена..
І мені все одно, що там було вчора втрачено..
Я почую лиш те, що мною ж і було сказано..
Всихає в душу ацетон..
Вливаю в натовп моветон..
А в новий ранок старе вино..
А в нову одежину душі старих помилок шовк..
Новий самотній вдих замість одночасних двох..
Згадую як лився мого тіла цукор до твоїх губ..
Червоним мереживом душі закриті..
Рахую секунди.. крізь лік летять миті..
вторник, 23 сентября 2014
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Рыдала день..
Рыдала ночь..
Слезами горю не помочь..
Ждала безрассудно,
Рыдала в подушку..
Остывала помадой меченная кружка..
Желала громко..
Желала тихо..
Была очередной прочитанной книгой..
Сверкала на полке серебром переплета,
Жила под замком с лицемерным налетом..
Рыдала день..
Рыдала ночь..
И не спасти.. И не помочь..
Рыдала ночь..
Слезами горю не помочь..
Ждала безрассудно,
Рыдала в подушку..
Остывала помадой меченная кружка..
Желала громко..
Желала тихо..
Была очередной прочитанной книгой..
Сверкала на полке серебром переплета,
Жила под замком с лицемерным налетом..
Рыдала день..
Рыдала ночь..
И не спасти.. И не помочь..
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Ридали ночі..
Ридали дні..
Сльозливий почерк..
Вино на дні..
Чекало ліжко..
Чекала кава..
Сміялась нишком,
Була ласкава..
Бажала тихо..
Бажала вголос..
Гадала на лихо..
Лизала рани..
Глибокого моря
Забутою мушлею,
Того, хто на поверхні
Цілувала змушено..
Ридала ночі..
Ридала дні..
Сльозливий почерк..
Життя на дні..
Ридали дні..
Сльозливий почерк..
Вино на дні..
Чекало ліжко..
Чекала кава..
Сміялась нишком,
Була ласкава..
Бажала тихо..
Бажала вголос..
Гадала на лихо..
Лизала рани..
Глибокого моря
Забутою мушлею,
Того, хто на поверхні
Цілувала змушено..
Ридала ночі..
Ридала дні..
Сльозливий почерк..
Життя на дні..
среда, 17 сентября 2014
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Завтра..
Веду близкого друга (или друга, с которым мы..ну.. близки)))..
На концерт, где играет человечечек, по которому я тихо вздыхаю..
Веду близкого друга (или друга, с которым мы..ну.. близки)))..
На концерт, где играет человечечек, по которому я тихо вздыхаю..
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Не надо спрашивать, зачем
Мое окно всегда закрыто.
Мне хорошо средь этих стен,
В них Истинная_Я сокрыта.
Сокрыта вся моя душа
И самый чистый блеск в глазах
Здесь я есть я, пусть не дыша, без отраженья в зеркалах.
Здесь темно и тихо..
Никого не пугает моя холодная кожа.
Здесь время не знает ритма
И тихое безумие на счастье похоже.
Я здесь вою от счастья и смеюсь от боли,
В этом полумраке с отблеском признаков жизни, как белых пятен.
Я прошусь в обьятья и рвусь на волю,
Мне свой же мотив до сих пор кажется невнятным.
Покидая стены я теряюсь в людях.
Теряя людей я целую стены.
Я ищу себе место в чужих минутах,
Когда собственные минуты неприкосновенно бесценны..
Мое окно всегда закрыто.
Мне хорошо средь этих стен,
В них Истинная_Я сокрыта.
Сокрыта вся моя душа
И самый чистый блеск в глазах
Здесь я есть я, пусть не дыша, без отраженья в зеркалах.
Здесь темно и тихо..
Никого не пугает моя холодная кожа.
Здесь время не знает ритма
И тихое безумие на счастье похоже.
Я здесь вою от счастья и смеюсь от боли,
В этом полумраке с отблеском признаков жизни, как белых пятен.
Я прошусь в обьятья и рвусь на волю,
Мне свой же мотив до сих пор кажется невнятным.
Покидая стены я теряюсь в людях.
Теряя людей я целую стены.
Я ищу себе место в чужих минутах,
Когда собственные минуты неприкосновенно бесценны..
понедельник, 15 сентября 2014
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
вернула ноут к жизни и сразу же опубликовала полный ряд первой версии новых фото "в своем субьективном видении"
vk.com/album-52109092_202350188
милости прошу поклонников и критиканов)
vk.com/album-52109092_202350188
милости прошу поклонников и критиканов)
понедельник, 04 августа 2014
Coz nothin` last 4ever_Even cold November Rain
Пошли с подругой в бар (мой второй поход подряд туда)
Увидела всю ту же парочку звукрежей
Оба музыканты, оба милые
Только за олним из них явно вздыхает пол городка, и я частично (очень не сразу) не стала исключением, но у меня у нему был азарт без нежности..
..но вдруг..
..я выкупила что эта самая нежность.. у меня ко второму звукрежу..
нашла его страницу в вк (ну как нашла. подруга подсказала)
добыть о нем от подруги что либо нормально я не могу, она его ненавидит (по ее же словам сама не помня за что)
вот
чувствую себя 15 летней
хочу кинуть ему заявку
хотя знаю что толку с нее не будет
я очень не умею общаться (особенно инициативно) с новыми людьми
как сказала подруга
.."Я ВООБЩЕ НЕ ПОНИМАЮ КАК ТЕБЯ ТАК УГОРАЗДИЛО"
Увидела всю ту же парочку звукрежей
Оба музыканты, оба милые
Только за олним из них явно вздыхает пол городка, и я частично (очень не сразу) не стала исключением, но у меня у нему был азарт без нежности..
..но вдруг..
..я выкупила что эта самая нежность.. у меня ко второму звукрежу..
нашла его страницу в вк (ну как нашла. подруга подсказала)
добыть о нем от подруги что либо нормально я не могу, она его ненавидит (по ее же словам сама не помня за что)
вот
чувствую себя 15 летней
хочу кинуть ему заявку
хотя знаю что толку с нее не будет
я очень не умею общаться (особенно инициативно) с новыми людьми
как сказала подруга
.."Я ВООБЩЕ НЕ ПОНИМАЮ КАК ТЕБЯ ТАК УГОРАЗДИЛО"